Робоча група при парламентському комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики спільно з представниками Національного банку України (НБУ) та Міжнародного валютного фонду (МВФ) завершує підготовку фінального тексту законопроєкту про віртуальні активи та їх оподаткування. Документ планується винести на перше читання у Верховній Раді, а його остаточне ухвалення можливе вже в першому кварталі 2025 року. Про це повідомив голова комітету Данило Гетманцев.

З високою часткою ймовірності у першому кварталі 2025 року легалізуємо криптовалюту. Законопроєкт не передбачатиме податкових пільг для операцій із криптовалютами

_{Данило Гетманцев, Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики}

Гетманцев підкреслив, що режим оподаткування планується побудувати за аналогією з оподаткуванням цінних паперів. Це означає, що податок стягуватиметься лише з прибутку при конвертації криптовалют у фіатні гроші. Голова комітету наголосив, що жодних "пільгових умов" для криптовалютних операцій не передбачено.

Член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України Максим Лібанов, яка може стати регулятором цього ринку, повідомив, що наразі очікується фінальний звіт МВФ із рекомендаціями та зауваженнями щодо впровадження нормативних змін.

НКЦПФР вже активно працює над питаннями токенізації. Зокрема, ще два роки тому було ухвалено законодавство, яке дозволяє токенізувати корпоративні права на акції та частки у товариствах з обмеженою відповідальністю

_{Максим Лібанов, Член НКЦПФР}

На базі центрального депозитарію створено інфраструктуру, яка дозволяє проводити корпоративні угоди з частками у ТОВ, включаючи складні операції, як-от придбання через механізми ескроу. За словами Лібанова, нещодавно було завершено одну з таких угод за участю великого бізнесу.

Станом на грудень 2024 року в Україні триває активна робота над законодавчим врегулюванням обігу віртуальних активів та їх оподаткуванням.

У Верховній Раді зареєстровано два основні законопроєкти про віртуальні активи в Україні:

• Законопроєкт №10225, поданий 7 листопада 2023 року, розроблений Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Документ пропонує внести зміни до Податкового кодексу України, встановлюючи механізми оподаткування операцій з віртуальними активами для підприємств та фізичних осіб. Зокрема, передбачається оподаткування прибутку від операцій з віртуальними активами за ставкою 18% для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 1,5% військового збору для фізичних осіб.
• Альтернативний законопроєкт №10225-1, зареєстрований 17 листопада 2023 року, ініційований Міністерством цифрової трансформації. Цей документ адаптує українське законодавство до європейських стандартів, зокрема до регламенту ЄС MiCA (Markets in Crypto-Assets). Законопроєкт визначає правовий статус віртуальних активів, класифікує їх та встановлює правила для постачальників послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів. Також передбачено створення інноваційної зони, в якій протягом трьох років можна буде працювати без попередньої авторизації, та адаптацію рекомендацій FATF щодо фінансового моніторингу ринку криптоактивів.

Обидва законопроєкти перебувають на розгляді у відповідних комітетах Верховної Ради. Очікується, що після доопрацювання та узгодження їх буде винесено на голосування в першому кварталі 2025 року. Прийняття цих законів має на меті легалізувати ринок віртуальних активів в Україні, встановити чіткі правила для його учасників та забезпечити оподаткування операцій з криптовалютами відповідно до міжнародних стандартів.

Глобальний розвиток ринку криптоактивів

З погляду глобального розвитку ринку криптоактивів, нинішній етап можна охарактеризувати як початок формування нормативно-правової бази у більшості країн та посилення міжнародної конкуренції за податкові надходження від криптоактивів, йдеться в дослідженні Regulation and Taxation of Crypto Assets in Ukraine.

Попри високий рівень розвитку криптоіндустрії в Україні у всіх напрямах, останніми роками країна втрачає позиції через відсутність законодавчо врегульованого поля.

За розрахунками Блокчейн Асоціації України, у період з 2016 по 2022 рік через відсутність регулювання цього сектора країна втратила значні обсяги прямих доходів та податкових надходжень: $48,8 млрд у ВВП та $4 млрд у податкових надходженнях, що еквівалентно $7 млрд та $600 млн щорічно відповідно.

Проблема тінізації криптосектору

Ключовою проблемою розвитку криптоіндустрії в Україні є високий рівень тінізації, зумовлений відсутністю нормативно-правової бази та конкретного податкового режиму. Це унеможливлює повноцінне використання податкового потенціалу від діяльності, пов’язаної з криптоактивами.

Особливу увагу слід приділити державним інвестиціям у криптоактиви, майнінг та випуск монет розробниками. Наразі ці сегменти продовжують функціонувати, але залишаються поза межами законодавчого поля.

Відсутність правової бази та можливості сплачувати податки за ринковими ставками робить ці сегменти вразливими, знижує прозорість їхньої структури та обмежує доступ до фінансування.

Аналіз Бюро економічної безпеки України показав, що обсяг торгів біткоїном (BTC), ефіром (ETH) та тезером (USDT) на українських криптовалютних біржах за період з 2013 до 2024 рр перевищив $60 млрд.

Зважаючи на те, що комісія за торгівлю зазвичай коливається від 0,1% до 1,5%, за оцінками аналітиків, ці біржі могли отримати близько $445,5 млн доходу за цей період.

Оскільки наразі в Україні відсутнє чітке регулювання оподаткування таких транзакцій, криптовалютні біржі не зобов’язані сплачувати податки із доходів, отриманих від операцій із цифровими активами.

Нагадаємо, що у лютому 2022 року Верховна Рада України ухвалила закон, який врегульовує та визначає правовий статус цифрових активів. Однак цей закон набуде чинності лише після внесення змін до Податкового кодексу України, щоб включити положення про оподаткування операцій із цифровими активами.

На даний момент такі зміни до Податкового кодексу ще не внесені, що призводить до постійних втрат потенційних податкових надходжень до бюджету держави (див. нові тенденції злочинів у сфері DeFi).

За інформацією БЕБ, операції з криптовалютами можуть використовуватися для обходу санкцій, виведення коштів за кордон, ведення незаконного грального бізнесу та вчинення інших кримінальних правопорушень.

Водночас Україна також отримує вигоду від криптовалютних пожертв від міжнародної спільноти, яка прагне підтримати її у війні з Росією, що розпочалася у лютому 2022 року.

Загалом Україна отримала криптовалютні пожертви на суму $225 млн, більша частина яких нині спрямовується на гуманітарну допомогу, повідомляє Crystal Blockchain. 27 червня 2023 року FATF опублікувала звіт про відповідність країн Рекомендації 15 — зокрема, правилу подорожей (Travel Rule) — та оновлену інформацію щодо нових ризиків і змін на ринку. Виконання та дотримання цієї рекомендації у світі залишається на низькому рівні порівняно з іншими секторами фінансового ринку.

Джерело: Форіншурер