12 країн Балтійського та Північного морів ухвалили спільні заходи для контролю за суднами, що транспортують російську нафту і нафтопродукти в обхід санкцій. Мета ініціативи — зупинити нелегальні поставки через посилення моніторингу та вимогу підтверджуючих документів про страхування.

Танкери, що належать до так званого «тіньового флоту» росії, часто не мають адекватного страхування або взагалі залишаються без нього. Західні країни вважають це серйозною загрозою, оскільки у разі аварій можливий значний екологічний збиток через розлив нафти. Данія відіграватиме ключову роль у контролі за судноплавством, оскільки через її вузькі протоки проходить значна частина російської морської нафти.

Близько 42% експорту російської нафти морським шляхом цього року транспортувалося через води Данії. Обсяг перевезень оцінюється у $33 млрд. Контроль за цими потоками здійснюватимуть спеціальні відомства шести країн: Великої Британії, Данії, Швеції, Польщі, Фінляндії та Естонії.

Вони зобов'язані вимагати у підозрілих суден документи про страхування під час проходу через Ла-Манш, Данські протоки та Фінську затоку. Зібрані дані будуть аналізуватися для прийняття рішень щодо можливого застосування санкцій або обмеження доступу суден.

До ініціативи також приєдналися Німеччина, Ісландія, Латвія, Литва, Нідерланди та Норвегія. Їхня участь у перевірках суден поки не конкретизована, але політична підтримка цих країн вже оголошена.

Перевірки передбачають запити щодо документів на страхування суден, проте фізичні зупинки суден поки що не плануються. Якщо судно відмовляється надавати документи, це може стати підставою для його включення до санкційного списку.

Відомо, що танкери, які транспортують російську нафту, практично припинили співпрацю із західними страховими компаніями, які раніше обслуговували понад 90% цього ринку. Замість них частково залучені російські страхові компанії. Однак умови таких полісів викликають сумніви. Наприклад, навесні Financial Times повідомляла, що за умовами страхових полісів \"Інгосстраху\" можливе невиконання зобов'язань перед танкерами, що працюють у Балтійському морі.

Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявив, що російські судна «тіньового флоту» без належного страхування будуть затримані або внесені до санкційного списку. Він наголосив, що відсутність належного страхового покриття несе ризики для навколишнього середовища та країн Балтійського і Північного морів.

У рамках цієї ініціативи Велика Британія вже запровадила санкції проти 20 суден, заборонивши їм доступ до своїх портів. Європейський Союз також додав до санкційного списку 52 судна, збільшивши загальну кількість до 79.

Прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре заявив, що хоча міжнародне право обмежує можливості втручання у відкритих водах, прибережні країни можуть використовувати «право на підозру» для огляду суден. Швеція також підтримала цю ініціативу. Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон наголосив, що Росія зловживає міжнародними правилами свободи судноплавства, тому додаткові заходи контролю є необхідними.

Президент України Володимир Зеленський привітав міжнародні зусилля, зазначивши, що старі російські танкери створюють екологічні ризики для прибережних держав Балтійського та Північного морів. Він підкреслив, що старі судна не лише фінансують російську військову машину, а й становлять серйозну екологічну загрозу через підвищену вірогідність аварій.

16 грудня у Чорному морі сталася аварія за участю двох танкерів «тіньового флоту» Росії. Одне судно розкололося навпіл, а інше сіло на мілину, спричинивши витік нафти. Обидва танкери були старшими за 50 років, що лише підкреслює небезпеку їх використання у міжнародних водах.

Джерело: Форіншурер