Цей Кодекс етики страховиків визначає правила поведінки, під якими підписалися страховики – члени Ліги страхових організацій України, беручи на себе обов’язок довести лояльність і чесність по відношенню один до одного та до своїх контрагентів (страхувальників, застрахованих осіб, посередників, конкурентів тощо), а також позитивний вплив на вирішення суспільних проблем і надання громадської користі.

1. Загальні етичні вимоги

1. Ці засади етики застосовуються з урахуванням обставин як до Члена ЛСОУ1 — страхової організації, так і до осіб, які її представляють.
2. Страхова організація та особи, що її представляють, включаючи її працівників та страхових посередників, повинні дотримуватися, крім вимог законодавства, етичних норм, обумовлених специфікою провадження страхової діяльності.
3. Страховики є гарантами стабільності, надійності і рівноваги у суспільстві, вони повинні суворо дотримуватися взятих на себе зобов’язань протягом всього строку дії договору страхування, гарантувати безумовне виконання його умов і не намагатися знаходити причини для перегляду вже укладених договорів.
4. Страхова організація повинна утримуватися від будь-яких дій, що порушують режим ринкової економіки та підривають довіру до страхової організації та до осіб, які діють від її імені.
5. Страховик та особи, що її представляють, повинні здійснювати страхову діяльність:

1.5.1. відповідно до законодавства, правил страхування та положень договору страхування,

1.5.2. в інтересах клієнта,

1.5.3. з належною старанністю.

6. Страховик повинен піклуватися про свою фінансову надійність і відмовитися від проведення політики необґрунтованого зниження страхових тарифів, яка не забезпечує наявність активів, достатніх для виконання прийнятих страховиком на себе зобов’язань.

2. Обов’язки страховиків по відношенню до клієнтів

2.1. Страховики повинні із співчуттям і розумінням ставитися до кожного випадку нанесення шкоди будь-якому клієнту, а також зважати на почуття та емоції людей, які потрапили у важке становище, а також на дії, які можуть привести до погіршення ситуації із значно більшими за обсягами негативними наслідками.

2.2. Зокрема, страхові організації не повинні:

2.2.1. змушувати клієнта відмовлятися від чинних умов договору страхування або змінювати їх (без згоди клієнта),

2.2.2. перешкоджати рішенню клієнта про вибір або зміну страховика, а також змушувати клієнта здійснити таку зміну,

2.2.3. розкривати будь-яку інформацію щодо клієнтів та договорів страхування, крім випадків, передбачених законодавством.

2.3. Страхова організація зобов’язана належно дбати про захист інформації про клієнтів та укладені з ними договори страхування.

2.4. Інформація, яка надається страховиком повинна бути правильною, повною, точною і зрозумілою, та не повинна вводити в оману. Будь-які перебільшення чи замовчування забороняються.

2.5. Страховики повинні врегульовувати страхові випадки відповідно до законодавства. Таке врегулювання повинно бути максимально активним, виходячи із природи і розміру завданої шкоди.

3. Обов’язки страховиків щодо забезпечення якості послуг, які ними надаються

3.1.Страховики зобов’язані дбати про якість послуг, що ними надаються, керуватися, зокрема, такими принципами:

3.1.1. пропонувати клієнтові сукупність запобіжних заходів, що сприяють обмеженню ризику, а отже й витрат на страхування,

3.1.2. інформувати клієнта відповідно до обсягу послуг, що йому надаються, про засади та правила, котрі застосовуються у страховій діяльності, та пояснювати пов’язані з ними права та обов’язки сторін у спосіб, що сприяє ухваленню клієнтом раціонального рішення,

3.1.3. не застосовувати в рекламі формулювань, що можуть ввести потенційних клієнтів в оману, зокрема, в тому, що стосується обсягу страхового покриття та умов договору страхування, а також мети укладення договору страхування,

3.1.4. надавати клієнтові інформацію, на яку він має право згідно із законодавством України,

3.1.5. пропонувати клієнтові страхування, що найбільш відповідає його потребам і можливостям.

4. Належне виконання страховиком зобов’язань, встановлених договором страхування

4.1. Страховик зобов’язаний належним чином виконувати обов’язки, що випливають з правил та договору страхування.

4.2. Страховик, виконуючи обов’язки, передбачені пунктом 4.1., повинен керуватися, зокрема, такими правилами:

4.2.1. стежити, щоб його працівники та особи, які діють від його імені, мали відповідну професійну підготовку, знали та правильно розуміли свої обов’язки по відношенню до клієнтів,

4.2.2. уникати конфліктів з клієнтом, зокрема, шляхом:

а) лояльного інформування клієнта про ситуації, в яких може виникнути конфлікт,

б) визначення порядку дій у таких ситуаціях та їх можливі наслідки;

4.2.3. дбати про клієнта й надавати йому фахову допомогу протягом усього строку дії договору страхування.

5. Обов’язки страховика по відношенню до конкурентів

5.1. Страховики повинні добросовісно співпрацювати між собою для забезпечення взаємних інтересів, дотримуватися установлених правил і процедур у подоланні розбіжностей між учасниками страхового ринку, досягнутих домовленостей і не допускати критики конкурентів.

5.2. Страховики повинні проявляти солідарність у боротьбі проти шахрайства і недобросовісності, не приймати на страхування ризики від осіб і організацій, що зловживають довірою страховиків. Страховики повинні взаємно обмінюватися інформацією, що пов’язана із недобросовісним виконанням обов’язків страхувальниками.

5.3. Маркетинг, рекламу і просування страхових послуг необхідно проводити юридично бездоганно – на принципах добросовісної конкуренції, не зловживати довірою страхувальників, не використовувати їх недосвідченість і відсутність достатніх знань для отримання неправомірної вигоди (прибутку), не використовувати негативну інформацію про інших учасників ринку для створення чи підвищення власної репутації та отримання довіри клієнтів.

5.4. Страхова організація повинна поважати принципи конкуренції, зокрема, вона не повинна:

5.4.1. ускладнювати конкурентам доступ на ринок,

5.4.2. схиляти працівників конкуруючих страхових організацій та інших пов’язаних із ними осіб до дій, що можуть зашкодити майновим інтересам страховиків,

5.4.3. збирати та поширювати неправдиву чи неповну інформацію про конкурентів,

5.4.4. використовувати рекламу, яка може вводити в оману або суперечити загальноприйнятим нормам та правилам,

5.4.5. шкодити добрій репутації конкурентів,

5.4.6. укладати договори з іншими страховиками, які завдаватимуть шкоди майновим інтересам страхувальників,

5.5. У рамках співпраці з третіми особами та суб’єктами господарювання страхова організація повинна:

* своєчасно та в належний спосіб виконувати взяті на себе зобов’язання,
* забезпечувати секретність конфіденційної інформації згідно із законодавством України,

5.6. Докладати максимум зусиль для вирішення спорів шляхом переговорів.

5.7. Страховики повинні усвідомлювати, що вони входять до страхового ринку України, який потребує позитивного та високо професійного іміджу страхової галузі, а також досягнення поставлених соціально важливих задач. Якістю послуг, які надаються, страховик підтверджує свою колегіальність як члена страхової спільноти, а також взаємну солідарність в рамках здорової конкуренції при дотриманні принципів ринкової економіки.

6. Взаємодія страховика та посередників

6.1. Страховик надає допомогу страховим агентам, які з ним співпрацюють.

6.2. Страхова організація, надаючи таку допомогу, повинна керуватися, зокрема, такими правилами:

6.2.1. чітко встановлювати критерії прийнятності ризику та умови співпраці,

6.2.2. надавати повну інформацію про страхові продукти, усувати сумніви щодо пропонованих продуктів або надавати необхідні інструкції та вказівки щодо їх реалізації,

6.2.3. надавати повну інформацію, необхідну для укладання та виконання договору страхування.

6.3. Страхові агенти завжди повинні діяти так, щоб не завдавати шкоди інтересам або репутації страхової організації.

6.4. Страховик не повинен пропонувати посереднику нестабільні і несправедливі умови співробітництва.

6.5. Страховик повинен оцінювати реальний стан справ щодо вкладу страховими посередниками у страхову справу на підставі об’єктивних критеріїв, дотримуючись принципу рівності у відносинах із посередниками, з якими співпрацює.

Ці об’єктивні критерії можуть також бути пов’язаними із оцінкою природи запропонованого посередником ризику клієнта.

6.6. Страхова організація не повинна впливати на споживачів у їх вільному виборі посередника, з якими вона співпрацює.

6.7. Страховик повинен вести реєстр своїх страхових агентів.

6.8. Страховик несе відповідальність за дії/бездіяльність своїх агентів.

7. Обов’язки страхової організації по відношенню до своїх працівників

7.1. Страховики повинні заохочувати своїх працівників, розвивати їх інтелектуальні здібності, забезпечуючи їх відповідне навчання, освіту у відповідних напрямках страхування.

8. Обов’язки страховика по відношенню до органів державної влади

8.1. Страховики повинні виконувати вимоги законодавства України, які їх стосуються.

8.2. Страховики – члени Ліги страхових організацій України співробітничають із органами державної влади через Лігу, яка представляє їх спільні інтереси.

8.3. Страховики повинні бути особливо уважними до спроб використання їх служб і філій у цілях легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом. В такому випадку, необхідно зробити відповідне повідомлення до уповноважених органів державної влади відповідно до законодавства.

9. Обов’язки страховика по відношенню до акціонерів

9.1. Страховик повинен піклуватися про діяльність, яка сприяє його розвитку і створює єдину додаткову вартість у проінвестованих капіталах (вкладеннях) акціонерів.

9.2. Страхова організація має забезпечувати рівність по відношенню до її учасників.

9.3. Страховик повинен інформувати акціонерів про відповідний спосіб і час будь-якого фактору чи рішення, які можуть викликати значний вплив на фінансовий стан страхової компанії; особливо це стосується бухгалтерських документів, які відображають реальний стан підприємства.

10. Порядок дій у разі порушення етичних засад

10.1. У разі виявлення порушень етичних засад страхова організація чи інша особа звертається з пропозицією про прийняття рішення з цього питання до Ліги страхових організацій України.

10.2. Комітет ЛСОУ з питань етики після з’ясування фактичних обставин справи та отримання заяв зацікавлених осіб, разом з усіма дослідженими матеріалами та відповідними рекомендаціями передає справу на розгляд Президії Ліги для прийняття рішення щодо виключення страховика із членів Ліги за порушення цього Кодексу або застосування інших заходів впливу.

10.3. Страховики, що є членами Ліги страхових організацій України, ухвалюючи цей Кодекс етики у страховій діяльності, зобов’язуються дотримуватися його та внести відповідні положення до своїх внутрішніх документів, забезпечити його популяризацію та дотримання своїми працівниками.

Источник: uainsur.com