Пряме врегулювання збитків в автоцивілці, що запрацює в тестовому режимі, має не лише плюси. Наприкінці березня 17 страхових компаній — членів Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), які займають понад 50% ринку обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності (ОСЦПВ), підписали угоду про пряме врегулювання збитків (ПВЗ) потерпілих для ринку страхових послуг з автоцивілки.

ПВЗ — це виконання страховиком, який застрахував цивільно-правову відповідальність потерпілого, своїх обов’язків з відшкодування шкоди у разі ДТП при пошкодженні або знищенні транспортного засобу потерпілого. Тобто потерпілому заплатить його страхова компанія, а не компанія винуватця ДТП, як дотепер. Концепцію прямого врегулювання збитків було представлено страховикам ще 2010 року. Впровадити його механізм планували вже з 1 квітня, але для цього потрібен дозвіл Антимонопольного комітету України (АМКУ). Тому угоду підписано з відкладеною умовою: вона набере чинності після отримання позитивної відповіді цього відомства.

Очікувані позитиви

ПВЗ передбачає, що потерпілий зможе обрати страховика, який здійснюватиме виплату у разі пошкодження його автомобіля: це може бути страховик винуватця ДТП (як зараз) або страховик потерпілого. Після цього страхові компанії проводитимуть взаєморозрахунки між собою без участі клієнтів. Однією з умов користування такою системою є забезпеченість кожного з обох учасників ДТП полісами компаній-підписантів угоди з ПВЗ.

Згідно з інформацією МТСБУ, позитивом прямого врегулювання для клієнта має стати підвищення його відповідальності за вибір страхової компанії, від якої він отримуватиме виплату (хоча чому відповідальність за такий вибір має нести клієнт, а не Нацкомфінпослуг, яка видала ліцензію страховику?). Також до плюсів ПВЗ можна зарахувати скорочення термінів урегулювання вдвічі. Що швидше страховик здійснить виплату клієнту, то швидше той потім отримає компенсацію від першого, який застрахував відповідальність винуватця ДТП.

У МТСБУ стверджують, що для страховиків упровадження цієї системи дасть змогу швидко виявляти неплатоспроможні страхові компанії (СК): система вимагає підтримувати в розрахунковому банку (це Укр сиббанк) постійний залишок коштів у розмірі 50% середньомісячної суми страхових виплат. МТСБУ вважає, що ПВЗ стимулюватиме страховиків інвестувати у сервіс із врегулювання. Взаємозалік між страховиками відбуватиметься раз на місяць, і компанії невигідно буде занижувати виплати своєму клієнту.

Шанувальники механізму прямого врегулювання впевнені, що він здатний кардинально змінити ринок автоцивілки в Україні. «Сподіваємося, що основними критеріями клієнтів під час вибору СК стануть надійність і сервіс, а не ціна і розмір комісії, як нині. У більшості країн, де працює система ПВЗ, це добровільне об’єднання страховиків. Якщо ухвалять Закон «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності» у новій редакції, в якому буде передбачено введення обо в’язкового ПВЗ, угода щодо його добровільності дасть змогу протестувати цю систему, виявити слабкі місця і скорегувати її», — заявив під час підписання документа заступник правління СК «АХА Страхування» Максим Межебицький.

«Система ПВЗ зможе нормально працювати виключно в разі повного безумовного та безальтернативного прямого врегулювання, коли такий підхід буде єдиним способом отримання виплат після ДТП, а це без змін до Закону «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності» і Цивільного кодексу не зробити», — констатує голова комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків Вячеслав Черняховський.

Принцип вибору страховика в добровільному прямому врегулюванні збитків, який нині намагаються впроваджувати, може призвести до того, що потерпілий метатиметься між своєю страховою компанією та СК винуватця, намагаючись зрозуміти, хто йому більше виплатить. «Це також стане легальною підставою для маніпуляцій СК, які не захочуть виплачувати великі суми, тому що компенсуватимуть їм такі виплати не в повному обсязі», — застерігає В’ячеслав Черняховський.

Ймовірні ризики

Нова система врегулювання викликає на ринку автоцивілки не лише захоплення, а й певні побоювання. «Ризиками прямого врегулювання збитків потерпілих для ринку страхових послуг з автоцивілки можуть бути порушення вимог чинного страхового та антимонопольного законодавства, що призведе до нікчемності правочинів, ухвалених Моторним (транспортним) страховим бюро України. Зокрема: конкурентні переваги підписантів угоди стосовно інших страховиків членів бюро, неможливість застосування ПВЗ потерпілими в ДТП — не водіями транспортних засобів (пішоходами, власниками пошкодженого майна, крім транспортних засобів, тощо), — застерігає голова правління громадської організації «Всеукраїнське об’єднання споживачів страхових послуг «Страховий захист» Василь Дарков.

Головною відмінністю прямого врегулювання в Україні та в ЄС є те, що там кожен другий автовласник має поліс КАСКО на додаток до обов’язкового поліса ОСЦПВ. Тому введення ПВЗ було зумовлено бажанням спростити процес урегулювання після ДТП, щоб клієнту в кожному другому випадку аварії не треба було бігати між своєю СК з полісом КАСКО до іншої страхової компанії з полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності. «В Україні переважно, крім поліса автоцивілки, у клієнта немає інших страховок (на 35 полісів ОСЦПВ трапляється лише один клієнт з КАСКО), тому ніякої особливої зацікавленості у прискоренні або підвищенні суми виплат для такого «свого клієнта» у СК немає», — говорить пан Черняховський.

Є ще кілька «але», на які слід зважати. За підрахунками голови комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків, ймовірність, що в одному ДТП зустрінуться два учасники, які мають поліси 17 «підписантів», — менш ніж 25%. Це ще більше заплутає винуватців і постраждалих, які до пуття не зрозуміли спрощену систему з виплатами з європротоколу (тільки 12% ДТП врегулюють з їхньою допомогою).

Страховики також відзначають незрозумілі податкові наслідки перерахування та компенсації їм всередині добровільної системи ПВЗ не всієї суми страхової виплати, а якихось «середніх» значень. Крім того, швидкість виплати часто залежить не від бажання страховика, а від термінів готовності документів, насамперед стосовно винуватості особи в ДТП, на що в дорожньої поліції та судів нерідко йде понад три місяці. Тому СК надто ризикуватиме, якщо платитиме без цих документів, що також матиме податкові наслідки для страхових компаній і для одержувача виплати.

І досі не з’ясовано питання, чи дозволить Нацкомфінпослуг використовувати задепоновані в банку для взаємозаліків і розрахунків страховиками кошти як покриття їхніх резервів. Крім того, маленькі страхові компанії непокояться, що внаслідок впровадження ПВЗ в автоцивілці виживуть лише найсильніші.

«Перекладати на автовласника, який не є фахівцем у юридичній або фінансовій сферах, відповідальність за «вибір СК» аморально, оскільки законодавство вимагає від нього укласти такий договір страхування зі страховою компанією, яка має на цей вид державну ліцензію. Це означає, що всі ризики в отриманні постраждалим повного і своєчасного страхового відшкодування має унеможливити держава в особі Нацкомфінпослуг і народних депутатів, які зобов’язані змінити Закон «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності». Це потрібно зробити, щоб МТСБУ починало виплати за недбайливих страховиків не через багато років після їхнього банкрутства та ліквідації, а через 30 днів після їхнього кінцевого терміну або одразу після виключення такої компанії з членів бюро», — вважає В’ячеслав Черняховський.

«Думаю, що від успішного запровадження проекту найбільшу користь отримає страхувальник — клієнт СК. Важливо, що пряме врегулювання збитків не вплине на ціну поліса та суму відшкодування», — зауважує президент Ліги страхових організацій України (ЛСОУ) Олександр Філонюк (ця організація брала активну участь у засіданнях робочої групи з проекту «Впровадження прямого врегулювання збитків в Україні»). Серед її компаній-членів є ті, що вже підписали угоду, і ті, хто планує дочекатися перших результатів.

А поки система ПВЗ не працює навіть у тестовому режимі, ринок автоцивілки ще має час, щоб сім разів зважити «за» і «проти» цього нового механізму для вітчизняних страховиків та постраждалих у ДТП.

Виктория Ковалева: Урядовий курьер