Лютневе подвоєння розмірів страхових сум з автоцивілки не призведе до підвищення вартості полісів. Із 19 лютого цього року набуло чинності розпорядження Нацкомфінпослуг від 29 грудня 2015 №3470 щодо двократного збільшення страхових сум за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ). Так, страхові суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становлять тепер 100 тисяч гривень на одного потерпілого, а за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю потерпілих, — 200 тисяч гривень на одного потерпілого. За договорами страхування, укладеними до 19 лютого цього року, розмір відшкодування визначатимуть відповідно до страхових сум, які були чинними на момент їхнього укладання.

У два рази — до 50 тисяч гривень — збільшився і максимальний розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення спрощеної системи врегулювання ДТП їхніми учасниками самостійно без виклику поліції з використанням бланка «європротоколу».

Авторемонт вимагає коштів

Підвищення лімітів за договорами ОСЦПВ спричинене суттєвою девальвацією національної валюти з моменту останнього перегляду страхових лімітів у 2010 році. Вартість імпортованих запчастин, лакофарбових матеріалів, а також послуг з ремонту автівок значно зросла.

У Нацкомфінпослуг «УК» уточнили, що його розпорядження за №3470, згідно з яким передбачено нові страхові суми, не вносить зміни в частині вартості страхування. Для цього закон передбачає іншу процедуру: розмір базового страхового платежу, перелік, значення коригувальних коефіцієнтів та порядок їхнього застосування затверджує Нацкомфінпослуг за поданням Моторного (транспортного) бюро України (МТСБУ). Пропозиції останнього щодо розміру базового страхового платежу та значень коригувальних коефіцієнтів підтверджують актуарні розрахунки з огляду на рівень збитковості цього виду страхування загалом у галузі за останній розрахунковий період, який становить не менш ніж рік, та статистичних даних.

Поки що такого подання від МТСБУ до регулятора не надходило. У самому бюро обіцяють, що перегляду тарифів і коефіцієнтів у першому півріччі цього року не буде.

Цікаво, що за 11 місяців торік страхові компанії отримали 2,675 мільярда гривень страхових платежів, але на виплати постраждалим спрямовано всього 971 мільйон гривень. Тобто лише 36% цієї суми, а для перегляду тарифів це значення має бути не менш ніж 70%. Тому, мабуть, при такому співвідношенні виплат до доходів страховиків Нацкомфінпослуг та МТСБУ мають замислитися не над підвищенням тарифів на цей вид страхування, а над їхнім зменшенням. Адже автопарк швидко старіє, тоді як страхові виплати провадять не стільки з урахуванням вартості ремонту, скільки зносу деталей на 50—70% (згідно з Методикою товарознавчої експертизи). Тому страхових виплат тотально бракує на нормальний ремонт після ДТП, де потрібна заміна частин кузова, вузлів та агрегатів.

Боротимемося із заторами на дорогах

Так званий європротокол, або спрощена система врегулювання ДТП в Україні, доступний уже кілька років. Натомість і досі на дорогах можна побачити, як водії стоять в очікуванні поліції (раніше — ДАІ), хоча мають всі можливості за допомогою європротоколу оформити аварію, якщо вона без людських жертв та не виникла суперечка щодо того, хто із двох учасників винуватий в аварії. Наприклад, в Англії левову частину ДТП врегульовують завдяки європротоколу.

«Застосування «європротоколу» — це прогресивний механізм, що відповідає європейській практиці. Підвищення ліміту максимальної виплати за спрощеного оформлення матеріалів ДТП сприятиме його поширенню, що зменшить кількість викликів представників Національної поліції для оформлення таких матеріалів, а також затори на дорогах, що створюються під час очікування працівників Нацполіції та оформлення ними документів», — сказав «УК» член Нацкомфінпослуг Олександр Залєтов.

«Частка виплат за «європротоколом» залежить не лише від лімітів, якими їх обмежено. На кількість цих справ впливає й те, наскільки страхова компанія і її клієнти довіряють цьому документу», — зазначає менеджер з комунікацій страхової компанії PZU в Україні Олександр Мельничук.

У 2015 році в Україні сталося 134 193 ДТП (у 2014-му — 153 213). Із них без постраждалих — 108 828. «При цьому до страхових компаній за дев’ять місяців звернулося набагато менше постраждалих: страховики виплачували лише 64 259 разів, що у річному вимірі дасть близько 85 000, що становить лише 64% загальної кількості ДТП», — констатує голова комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків Вячеслав Черняховський. Тобто з усіх постраждалих у ДТП до страхових компаній звертається менш ніж дві третини.

У межах «європротоколу» до страховиків звернулося понад 12 тисяч потерпілих, або 12% усіх ДТП (детальну статистику матимемо після 25 лютого). Фахівці бюро зазначають, що виплати за європротоколом постійно збільшуються. Їхній середній показник у 2015 році становив 5,8 тисячі гривень (у 2014-му — 5,2 тисячі гривень). Кількість врегульованих випадків упродовж року зросла на 21%, попри те, що кількість звернень до страховиків у 2015 році знизилася на 10,1%. Наведені дані свідчать про планомірне зростання довіри до так званого європротоколу як зручного механізму для врегулювання ДТП, в якому немає травмованих, а тільки трохи пошкоджено автомобілі.

«Спрощений механізм не потребує надання потерпілим довідки від поліції та рішення суду про визнання винуватця ДТП, що суттєво скорочує строк розгляду страхової справи», — підкреслює генеральний директор МТСБУ Володимир Шевченко. Скажімо, для «європротоколу» середній строк врегулювання становить 82 дні, тоді як урегулювання за традиційною процедурою — 184 (хоча за законом він не повинен перевищувати 90 днів).

У МТСБУ розраховують, що частота використання «європротоколу» впродовж цього року збільшиться до 15—17%. Адже саме невеликий розмір ліміту змушував потерпілих використовувати цей вид врегулювання лише у разі мінімальних пошкоджень авто. Запуск електронної версії «європротоколу» стане можливим після впровадження пілотного проекту з електронного поліса, який в МТСБУ планують розпочати в квітні цього року.

Президія МТСБУ ухвалила відповідне рішення про розробку та впровадження такого мобільного додатку для «європротоколу». З його допомогою клієнт страхової компанії зможе у разі ДТП заповнити цей документ в електронному вигляді в режимі on-line. За допомогою цієї новації їхні учасники зможуть заповнити анкету спрощеного механізму і вибирати схему ДТП з-поміж типових схем з можливістю її зміни (за необхідності).

Чи потрібен єдиний кол-центр?

«Повідомлення про страхову подію має проводитися єдиним кол-центром МТСБУ з метою прозорості. Це припинило б ганебну практику компаній, які реєструють страхові події «заднім числом», через що багато страхових випадків залишаються неврегульованими у встановлений законом строк», — вважає Вячеслав Черняховський.

Утім, у деяких компаніях таку ідею не підтримують, оскільки на її реалізацію потрібні додаткові кошти, щоб обладнати такий центр та забезпечити його функціонування. Там запитують: «Навіщо кол-центр, якщо кожна нормальна страхова компанія вже давно має власні аналогічні структури, які й фіксують страхові події, і надають консультації щодо заповнення «європротоколу?» Але якщо всі компанії вважають себе «нормальними», то звідки беруться у нас десятки тисяч неврегульованих у законний термін страхових випадків?

«Створення єдиного інформаційного центру необхідне для ефективного функціонування системи забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та майну потерпілих під час експлуатації наземних транспортних засобів», — вважає член Нацкомфінпослуг Олександр Залєтов. Створення такої системи передбачено і Директивою 2009/103/ЄС від 16 вересня 2009 року щодо страхування цивільної відповідальності стосовно використання автотранспортних засобів та забезпечення виконання зобов’язань щодо страхування такої відповідальності.

Ідея створення єдиного інформаційного центру, до якого може звернутися будь-яка особа по консультацію та отримання інформації, прописана у проекті закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зареєстрованому у Верховній Раді України за №3670.

Тож автоцивілка рухається у правильному напрямку.

Виктория Ковалева: Урядовый курьер